Навчально-методичний відділ є структурним начальним і науково-методичним підрозділом Львівського медичного інституту, що проводить планування, організацію та управління навчальною та науково-методичною діяльністю, здійснює контроль за якістю та ефективністю навчального процесу, облік та звітність з питань навчально–методичної роботи. У своїй діяльності відділ керується Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про мови», Етичним кодексом лікаря та іншими законодавчими і нормативними актами, наказами МОН і МОЗ України стосовно вищої медичної освіти, Статутом інституту та Положенням про навчально-методичний відділ. Це – центр навчально-методичної роботи інституту.

Основні завдання навчального відділу

Планування та організація навчального процесу за кредитно – модульною та традиційною системами. Впровадження в діяльність навчальних підрозділів ЛМІ нових підходів до організації навчального процесу, сучасних правил ведення діловодства. Робота по підготовці статистичних звітів, звітних доповідей ректора і проректора з навчальної роботи.

Функції навчального відділу

• Планування та організація навчального процесу.
• Участь в розробці щорічного робочого навчального плану (на основі типового навчального плану) для кожного факультету по курсах.
• Участь в складанні графіку навчального процесу на навчальний рік.
• Планування кількості груп по факультетах і курсах
• Складання розкладу навчальних занять
• Складання розкладу іспитів і орієнтовного розкладу підсумкового модульного контролю
• Контроль річного навчального навантаження кафедр з урахуванням існуючих законодавчих і нормативних документів, фінансування ЛМІ
• Контроль за виконанням плану педагогічного навантаження викладачів по кафедрах (по місяцях, за семестр, навчальний рік)
• Контроль за виконанням кафедрами Робочого навчального плану, затвердженого розкладу занять, плану навчально–методичних нарад кафедр, навчального навантаження викладачів, веденням обліково–звітної документації;
• Виконання деканатом вимог щодо ведення обліково–звітної документації, наказів ректора і вказівок проректора з навчальної роботи з питань організації навчального процесу.
• Забезпечення деканатів і кафедр бланками навчальної обліково–звітної документації.
• Участь у підготовці до проведення урочистостей: «Посвята у студенти» та присвячених випуску лікарів та провізорів.
• Участь у нарадах, комісіях, семінарах, засіданнях рад з питань компетенції відділу.
• Надання, з дозволу керівництва ЛМІ, інформації та документів з питань, які відносяться до компетенції відділу. - Вивчення вітчизняного та світового досвіду вищої медичної (фармацевтичної) освіти. Впровадження в діяльність навчальних підрозділів нових підходів до організації навчального процесу, сучасних правил ведення діловодства.
• Координація діяльності структурних навчальних підрозділів і робочих органів інституту навчально–методичного спрямування: деканатів, кафедр, центральної методичної комісії.
• Підготовка статистичного звіту за формою 2,3-НК.
• Збір, обробка та складання зведених статистичних даних стосовно семестрової та річної успішності студентів та пропусків студентами навчальних занять.
• Збір даних про результати ПМК, екзаменаційних сесій по факультетах, курсах та дисциплінах, їх аналіз і підготовка статистичних форм для МОЗ України.
• Підготовка статистичного звіту про рух контингенту студентів ЛМІ.
• Збір і підготовка статистичної інформації з навчальної роботи для розрахунку основних показників діяльності ЛМІ для підготовки статистичного звіту у МОЗ України для проведення рейтингу вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів.

Основні завдання методичного відділу

1. Організаційна робота
• Підготовка наказу про діючі навчальні програми відповідно до кожного навчального року по факультетах.
• Систематизація та пропаганда нових надходжень педагогічної та медичної літератури з питань навчання та виховання.
• Ведення бібліографічної обробки літератури педагогічного та методичного змісту: доповідей, методичних рекомендацій, навчальних посібників, підручників написаних викладачами.
• Організація роботи, спрямованої на рецензування підручників, посібників, методичних рекомендацій. Сприяння обміну досвідом з вищими навчальними закладами області та України з метою переймання передового досвіду і подальшого його впровадження.
• Поповнення вітрини методичного відділу новими актуальними матеріалами, зразками ведення навчальної документації.

2. Методична робота
• Надання викладачам інституту консультативної допомоги з питань методичного характеру.
• Провадження аналізу документації завідувачів кафедр та голів ПМК: написання протоколів, виконання рішень ЦМК, нарад, Вчених Рад.
• Проведення наради із завідувачами кафедр про написання робочих навчальних програм відповідно до кредитно-модульної системи навчання.
• Здійснення підготовки питань навчально-методичного змісту для розгляду їх на засіданнях Вчених та методичних Рад.
• Участь у складанні перспективних та поточних планів контролю, проведення аналізу контролю, підготовка дієвих пропозицій щодо подальшого вдосконалення різних напрямків педагогічної діяльності.
• Участь у конференціях, семінарах по впровадженню нових інноваційних методів навчання.

Системи організації навчального процесу у Львівському медичному інституті в даний час (2014-2015 н.р.)

Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою включає в себе 360 кредитів ECTS, накопичення яких триває впродовж 6 років навчання. Один навчальний рік триває 40 тижнів і включає 60 кредитів (1 тиждень – 1,5 кредити ECTS),1 кредит ECTS становить 30 академічних годин. Навчальний рік має 1800 академічних годин. Загальне навчальне навантаження включає час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів.
Студенти фармацевтичного факультету (заочна форма навчання) навчаються за традиційною системою організації навчального процесу відповідно до «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (наказ МОН України від 02.07.1993 р. №161) та інших чинних нормативно-правових документів.
При кредитно-модульній системі організації навчального процесу відсутні екзаменаційні сесії і передбачені такі види контролю:
- поточний контроль на кожному практичному, семінарському занятті, під час якого мають бути опитані 100% студентів. Кожна тема заняття передбачає також проведення контролю практичних навичок шляхом перевірки можливості студента використовувати набуті знання під час вирішення практичних завдань, виконання лабораторних робіт. Контролю підлягають також індивідуальні завдання студента, які він отримав на кафедрі та його самостійна робота в позааудиторний час;
- підсумковий модульний контроль, який проводять по завершенню вивчення модуля навчальної дисципліни, включає контроль теоретичної та практичної підготовки. До підсумкового модульного контролю допускають лише тих студентів, які набрали необхідну мінімальну кількість балів впродовж поточного навчання. Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.
Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни. Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).
Бали з дисциплін незалежно конвертуються як в шкалу ECTS (в деканатах), так і в чотирибальну шкалу (на кафедрах). Бали шкали ECTS у чотирибальну шкалу не конвертуються і навпаки. Після вивчення навчальної дисципліни всіма студентами даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю проводять ранжування студентів в деканатах за шкалою ECTS з присвоєнням оцінок «A», «B», «C», «D», «E». Ранжуються лише студенти, які успішно завершили вивчення дисципліни.
Студенти, які одержали оцінки FX та F, не вносяться до переліку студентів, що ранжуються, навіть після перескладання модулю. Такі студенти після перескладання автоматично отримують бал Е.

Оцінки з дисципліни FX, F виставляють студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення. Оцінка FX виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком під час зимових або літніх канікул упродовж двох тижнів після завершення семестру або навчального року. Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів. Оцінку F виставляють студентам, які відвідали всі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модуля. За дозволом проректора з навчальної роботи студент може підвищити оцінку з дисципліни шляхом перескладання підсумкового модульного контролю (не більше трьох разів за весь період навчання).
Контрольні заходи при традиційній системі навчання включають поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних, семінарських занять і передбачає перевірку рівня знань, вмінь і навичок в середньому у 100% студентів під час кожного заняття. Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію студента. Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни після її вивчення в обсязі, визначеному навчальним планом і навчальною програмою. Всі форми семестрового контролю проводяться в терміни, встановлені навчальним планом і передбачені графіком навчального процесу. Семестрові іспити складаються студентами під час екзаменаційних сесій за розкладом, який доводиться до їх відома не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. Семестрові диференційовані заліки і заліки складаються на останньому практичному занятті з дисципліни, після закінчення виробничої практики. Державна атестація випускників проводиться з метою визначення відповідності показників якості вищої медичної (фармацевтичної) освіти вимогам державних стандартів вищої освіти після завершення навчання за відповідними освітньо-професійними програмами. Державна атестація здійснюється Державною екзаменаційною комісією (на етапі додипломної підготовки фахівців).Державні комісії формуються вищим навчальним закладом. Голови Державних комісій затверджуються наказом МОЗ України. Нормативною формою державної атестації випускників вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів та факультетів університетів (інститутів) є стандартизований тестовий та практично-орієнтований державні іспити. Стандартизований тестовий державний іспит – ліцензійний інтегрований іспит, включає тестові іспити Крок-1 і Крок-2 відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки фахівця. Тестовим державним іспитом вимірюються показники якості фахової компоненти базової і повної вищої освіти за медичним і фармацевтичним спрямуванням та встановлюється мінімальний рівень професійної компетентності, необхідний для присвоєння кваліфікації фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Практично-орієнтованим державним іспитом оцінюється якість вирішення типових задач діяльності фахівця в умовах, що наближені до професійної діяльності.
Для студентів, які навчаються за традиційною системою, результати складання іспитів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), а заліків – за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано») і вноситься до екзаменаційної відомості, залікової книжки, навчальної картки студента. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання іспитів дозволяється не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – при комісії. Студенти, які не з’явилися на іспити без поважних причин, вважаються такими, які отримали незадовільну оцінку.
Болонський процес – це діяльність європейських країн, спрямована на узгодження систем вищої освіти континенту. За Болонською декларацією, прийнятою 19 червня 1999 р., країни-учасниці зобов’язалися до 2010 р. привести свої освітні системи у відповідність до єдиного стандарту.
Подальший її розвиток відбувався на зустрічах європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, на конференціях у Саламанці (2001 р.), Празі (2001 р.), Берліні (2003 р.), Бергені (2005 р.), де Україна приєдналась до Болонського процесу.
Ключові позиції Болонського процесу:
- введення двоциклового навчання: 1-й цикл: для одержання першого академічного ступеня — бакалавра (3—4 роки) і 2 -й — для отримання ступеня магістра (через 1—2 роки) і докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7—8 років);
- запровадження системи кредитів ECTS: європейської системи перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості);
- забезпечення працевлаштування випускників, яке передбачає використання їх знань та умінь на користь усієї Європи. З цією метою виші навчальні заклади країн Європейського освітнього простору будуть орієнтовані на кінцевий результат. Визнання іноземних освітніх кваліфікацій, академічне і професійне визнання здійснюють компетентні органи з урахуванням уніфікованого зразка «Додатка до диплома про освіту» (Diploma Supplement), який рекомендований ЮНЕСКО.
ECTS — це Європейська система перезарахування кредитів. Кредити ECTS, які є умовними одиницями виміру навчального навантаження студента під час опанування навчальної програми дисципліни. Кредити призначаються для дисциплін, але присвоюються лише студентам, які успішно завершили курс (заліковий кредит). Кредит містить усі види навчальної роботи студента як аудиторної — лекції, практичні заняття, семінари, написання історії хвороби, консультації тощо, так і самостійної — підготовку до практичних занять, підсумкового контролю з модулю, написання доповіді, реферату, участь у наукових дослідженнях, самостійне вивчення окремих тем та питань навчальної програми тощо. Усі види аудиторної та самостійної роботи студентів описані у навчальній програмі дисципліни.